Вступне слово Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана на засіданні Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року

 ГРОЙСМАН В.Б. – Ми розпочинаємо засідання Уряду.

Перш за все я би хотів сказати про те, що на наступному тижні під час першого засідання Верховної Ради ІХ скликання наш Уряд складає свої повноваження. Для нас є дуже важливим, щоб усе те, що було зроблено в державі, мало своє логічне продовження, оскільки досвід багатьох країн, у тому числі європейських, показує, що, якщо рішення, які прийняті, послідовно, системно реалізуються, тоді досягаємо результату.

Ми з 2014 року, після Революції Гідності, проходимо дуже непростий і складний шлях – від глибокої фінансово-економічної кризи, від 22-відсоткового падіння економіки та тимчасової втрати контролю над частиною території нашої суверенної держави до глобальних викликів, які стоять сьогодні перед світовою економікою, економікою України, які потребують від нас абсолютно якісних і системних дій.

Дуже важливо, щоб ці дії мали не тільки початок і продовження, а й завершення. Тому нашим Урядом було сформовано абсолютно чітку програму дій, яка торкнулася багатьох сфер життя. Оскільки ми маємо достатньо серйозні хронічні проблеми в багатьох сферах, наш Уряд визначив пріоритетом проведення необхідних рішень і дій, які дозволили ситуацію змінювати.

Тому сьогодні можна сказати таке: наш Уряд за три роки, трошки більше, нашої діяльності заклав достатньо гарну основу і фундамент для майбутнього Уряду, для впровадження необхідних змін і досягнення якісних результатів. Для мене результат – це коли кожна українська родина, людина для себе відчує, що зміни насправді відбуваються якісно.

Ми змогли це зробити, оскільки мали теж відповідний фундамент від попередніх двох урядів Яценюка. Хочу нагадати, що після Революції Гідності на рахунках Державного казначейства було 108 тис. грн. Ми мали величезні проблеми в енергетичній сфері, я вже не говорю про те, що ми мали серйозні проблеми в промисловості. Але всі ми знаємо, що найголовніший наш виклик – це збройний напад, гібридний напад Російської Федерації на нашу суверенну і мирну державу.

Я би хотів сьогодні сказати декілька слів про те, яку ми маємо ситуацію зараз. Як я говорив і раніше, що кожен міністр, кожне міністерство готує transition book, тобто фактично повноцінний перехідний матеріал для свого наступника для того, щоб забезпечити, перше – абсолютно цивілізовану передачу справ, з іншого боку, дати можливість всеохоплююче подивитися людині, яка приходить на посаду міністра й ініціює формування політики в тій чи іншій сфері, що було зроблено, які були проблеми і що ми вважаємо, як Уряд, який працював, важливим продовжити для досягнення відповідних цілей.

Стан країни, те, як ми залишаємо Україну, в якому стані. Я думаю, що сконцентруюсь, я не буду всі показники тут наголошувати, скажу тільки декілька принципових.

Міжнародні резерви на час приходу нашого Уряду були 13,2 млрд доларів. Ми залишаємо країну наступному Уряду з майже 22 млрд доларів США. Тобто ми фактично  майже вдвічі створили такі умови, при яких Нацбанк сформував більше резервів.

З 2016 року і на сьогодні курс національної валюти залишається приблизно стабільним. В квітні 2016 року він був 25 грн 63 коп., сьогодні долар коштує 25 грн 18 коп.

Що важливо? Ми зменшили майже на 20% по відношенню до ВВП наш борг, борг країни. Це була проведена  величезна робота, зокрема  і Мінфіном, Міністром фінансів, для того щоб досягти такого показника.

Ще один показник – це інфляція. Якщо в 2014 році вона була майже 25%, то вже в минулому році ми вийшли менше 10%, 9,8%. А в цьому році – 9,1%, але я вважаю, що ми маємо всі шанси отримати інфляцію по результату 2019 року менше 8%. Це означає, що коштів у людей на руках буде більше, тобто не буде такого стрімкого знецінення.

І ще один показник. Ми приймали казну, ви пам’ятаєте, Яценюк прийняв казну 108 тис. грн у 2014 році, нам передав, якщо мене пам’ять не підводить, 90 млрд грн, ми сьогодні передаємо казну з приблизно більше 130 млрд. грн. Тобто ми наростили майже 40 млрд грн коштів, які знаходяться сьогодні на рахунках Держказначейства. Плюс-міну, сьогодні це 136 млрд грн, але я говорю 130 млрд грн, тому що кожен день відбуваються зміни основного рахунка країни.

Пріоритети, я би хотів про них сказати декілька слів. Я ще раз хотів би підкреслити, що кожне міністерство в рамках своїх повноважень передасть такі матеріали. Але зараз те, що би я хотів сказати, як Прем’єр-міністр, що вважав би за необхідне, в чому продовжувати.

Немає жодного сумніву, я про це завжди говорив, нам потрібно приділяти увагу економічному зростанню. Для того щоб ми вийшли з того стану проблем, які ми маємо, ми маємо зростати у 1,5-2 рази більше, ніж зростають сусідні країни, приблизно такі ж країни, як Україна. Це означає, що ми маємо зростати 5-7%.

Що нам вдалось зробити, я маю на увазі в національній економіці, за період перебування нашого Уряду? Під час роботи нашого Уряду економіка почала зростати. Ми маємо дуже позитивний сигнал зростання економіки в другому кварталі 2019 року – 4,6%. Це найвищий показник  за останні, я думаю, десятиріччя зростання економіки. Дуже добрий сигнал.

Але яке наше найбільш головне завдання? Зробити зростання економіки сталим. Тобто від 5 до 7% сталим. Для того нам потрібні інвестиції. Інвестиції приходять туди, де є, відповідно, легкість ведення бізнесу. Тому коли країна була у 2014 році на 112-му місці, сьогодні у 2019 році по легкості ведення бізнесу – це індекс, який є дуже красномовним, легкості ведення бізнесу, ми вийшли на 71-ше місце. Тобто ми піднялись на 41 позицію. Якщо наступний Уряд зробить як мінімум те саме, що зробили ми, і підніметься ще на 41 позицію, ми увійдемо у топ-30 країн світу по легкості ведення бізнесу. Це абсолютно реально і можливо зробити.

Важко у нас відбувалися процеси трансформації податкових і митних органів, дуже важко. Я думаю, що ви пам’ятаєте, нам блокували конкурси і в судах, і багато було боротьби. Зараз це потихеньку, я думаю, якось вийде все на зовнішній світ, і буде зрозуміло, хто за цим всім стояв. Я дуже сподіваюсь на це. Але створити якісні сервісні служби Податкової і Митної – ми заклали цю основу, провели конкурси, призначили нових керівників, і зараз є всі підстави створити якісну публічну податково-митну службу.

Про що говорить сьогодні бізнес? Бізнес хоче захисту, як і решта громадян. Нам потрібна справедлива судова система. На превеликий жаль, за попередні п’ять років створити справедливу судову систему не вдалося. Причини є різні. У мене є і своя оцінка того, що відбувалось. Уряд не мав безпосередніх важелів впливу на цю реформу, тому що це формував, в принципі, Парламент і Президент, але зараз є величезний запит. Треба зробити все для того, щоб справедлива судова система відбулася.

Ми нещодавно з колегами запустили фонд підтримки стартапів. Ми вважаємо, що інновації, модернізація, підтримка українських стартапів, провадження таких інноваційних нових рішень в якісні продукти дасть можливість нам бути дуже конкурентними. Тому важливо розвивати в майбутньому фонд підтримки інновацій і стартапів та стимулювати збільшення обсягів виробництв з модернізацією економіки. Тобто коли ми будуємо в Україні дороги – ми розвиваємо економіку, ми даємо стимули розвитку. Коли ми запровадили програму підтримки виробництва в Україні сільгосптехніки, української сільгосптехніки, ми почали конкурувати з іншими країнами, більше створено робочих місць, обсяги виробництва цієї продукції стали більшими, і це також позитивно впливає на економіку. Тобто це ті пріоритети, які нам потрібно визначати і продовжувати досягати цих цілей.

Енергетична незалежність – надзвичайно важливе питання. Тут я відокремив би дві речі. Зрозуміло, що треба забезпечити повноцінну роботу української газотранспортної системи, але також дуже важливо, щоб ті можливості, які створив наш Уряд зараз для видобутку власного газу, були на 100% реалізовані. Ми провели прекрасні публічні конкурси, прийшли світові гравці в цю сферу, в тому числі вітчизняний бізнес. Вони мають видобувати стільки газу, скільки нам сьогодні потрібно і для промисловості, і для потреб населення.

Нам вдалося змусити «Нафтогаз», виходячи із світових цін на газ, знизити ціну на 25%, і це було з 1 травня 2019 року. Маю надію, що наступний опалювальний сезон не буде пов’язаний з підвищенням цін для людей. Я вважаю, що ціни на серпень є прийнятними і можуть бути використані в наступний опалювальний сезон, оскільки весь газ майже закачаний за цінами, які знаходяться сьогодні майже на своєму мінімумі.

Важливо сказати про Державний фонд енергоефективності. Ми його створили, він вже є. Зараз пілотуються певні продукти фонду. Це всеохоплюючий фонд, в якому буде сконцентровано десятки мільярдів гривень, які будуть направлятися на модернізацію житлового фонду. Важливо новому Уряду продовжити і вдосконалити роботу фонду для того, щоб це був дієвий механізм енергоефективності для житлових будинків, ОСББ, власників, який ми побудували з нашими європейськими партнерами. Це є дуже гарний інструмент.

Наступний пріоритет – модернізація транспортної інфраструктури. Для нас з першого дня було дуже важливим будівництво українських доріг. Ми побудували вже за 2017-2018 рр. майже 7 тис. км доріг. Я думаю, що за 2019 рік буде побудовано ще декілька тисяч, біля 9 тис. в сумі.

Дуже важливо, щоб пріоритет розвитку українських доріг, а у нас є стратегія, яка затверджена, реалізовувався і надалі. Тоді всі обласні центри отримають за декілька років нові якісні і, найголовніше, безпечні дороги в Україні.

Для цього, ми вважаємо, що в наступному бюджеті має бути передбачено не менше 75 млрд (в цьому році – 56 млрд, але ми зростали кожного року, як ви пам’ятаєте) на дороги в Україні, і окремо, це те, що ми затвердили програму малих доріг, доріг між районними центрами, і окремо 10 млрд, які можна направити на будівництво саме цих невеликих доріг, по яких кожен день їздять мільйони людей.

Ще є ряд важливих пріоритетів в інфраструктурі: порти, авіагалузь, реконструкція аеропортів, портів – це все потребує продовження, і я переконаний, що там буде успіх.

Ще одна реформа, яка для мене є особистою і особливою, саме я її розпочинав у 2014 році і був її ідеологом – це проведення децентралізації в країні. Сьогодні прихильників децентралізації і тих, хто об’єднаний децентралізацією, є дуже багато, я цим тішусь. Але важливо не зупинятися. Важливо, щоб реформа була завершена. По-перше, щоб на законодавчому рівні були забезпечені права місцевого самоврядування, щоб ніхто не міг їх потурати. Тому глибока реформа потрібна, і її треба завершити. Тут потрібно вносити зміни і до Конституції.

Нам треба завершувати процес об’єднання територіальних громад, щоб вся Україна була з самодостатніх громад, які мають нові фінансові можливості.

І ще два елементи, які є дуже важливими. Треба на наступних п’ять років зробити фокус на підтримці малих міст. Ми почали вже це робити в цьому році: більше фінансової підтримки, більше для них можливостей. Я вважаю, що малі міста, невеликі громади потребують зараз більшої підтримки, ніж великі громади, оскільки вони вже є самодостатніми. Тому я би дуже хотів, щоб наступний Уряд приділив цьому питанню теж увагу.

І я думаю, що в тому числі треба змінювати Закон «Про місцеві вибори». Закон 2015 року «Про місцеві вибори» був таким, що люди обирали своїх депутатів, а формула визначення переможця настільки складна, що ті, за кого голосували люди, не завжди ставали депутатами по своєму округу на місцевому рівні. Тому систему місцевих виборів треба теж змінювати.

По реформі державного управління. Ми перший Уряд, який розпочав цю реформу. В травні 2016 року ми практично змінили систему приходу на державну службу через публічні конкурси, через правдиві конкурси. Як наслідок, ми значно омолодили державну службу, сьогодні 54% переможців молодші 35 років, чого раніше не було.

І також ми почали реформувати, точніше, впроваджувати електронні сервіси. Коли говорять про «країну в смартфоні», то вже сьогодні в цьому смартфоні є 128 різних електронних послуг, якими користуються люди: реєструють дітей, отримують соціальне забезпечення, отримують якісь витяги, погодження і т. д.

Очевидно, що ця система буде потребувати вдосконалення. Я б хотів, щоб бюрократії взагалі було менше, щоб вимог до людини було менше. Щоб не треба було їй все-таки хоча б електронно, але ходити довідку на довідку, навіть якщо електронну, максимально звузити вимоги до громадянина, щоб все інше робила держава. Я думаю, що це є можливим.

І далі розвивати центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), які ми запроваджували, і зараз їх майже вже 800 по всій країні.

Щодо скорочення міністерств, я про це говорив, але це вже буде політичне рішення нового Уряду, нового Прем’єр-міністра.

Все, що робить економіка, ми завжди, я на цьому наполягав, маємо віддавати людям у вигляді зарплат, пенсій. Ми отримали хронічно дефіцитну пенсійну систему і хронічно несправедливу оплату праці в країні. І тому, як ви пам’ятаєте, ми у 2017 році підвищили фактично мінімальну заробітну плану, а вже на сьогодні це в три рази більше від того, що було до 1 січня 2017 року. І також ми почали зміну виплат у пенсійній системі.

Я розумію, що тут є ще дуже багато чого робити, потрібно, і у людей є величезна потреба в тому, щоб отримати вищу пенсію, вищу заробітну плату. І для нас це завжди залишалось пріоритетом. Дуже важливо, щоб це залишалось пріоритетом і для майбутнього Уряду. Ми вважаємо, я вважаю, що мінімальна заробітна плата по року має бути приблизно біля 5,5 тис. грн. Я розумію, що це дискусійне питання, але вважаю, що це є реалістична цифра, до якої потрібно прагнути.

Наступне. Вважаємо, що у наступному році середню заробітну плату, яка буде в країні, якщо продовжувати цей курс, ми будемо мати приблизно біля 540 доларів, а вже в наступному 2021 році вона може досягти 620 доларів. Тобто ціль має бути наступною: щоб середня заробітна плата в країні у наступному році була не менше 540 доларів. І ми вважаємо, що цього можливо досягнути. Зараз ми бачимо, що середня заробітна плата в країні – це та заробітна плата, з якої офіційно сплачуються податки і на яку можливо знайти роботу в країні, 407 доларів. Ми вважаємо, що у наступному році може бути більше.

Щодо пенсійної системи, то середня пенсія все ж таки зросла з 1 тис. 700 грн. до більше 3 тис. грн. Але ми розуміємо, що треба продовжувати і зменшувати дефіцит Пенсійного фонду і підвищувати пенсійні виплати. Це непросте завдання нового Уряду. Але цьому питанню треба приділяти величезну увагу.

Йдемо далі. Освіта. Я взагалі вважаю, що ті реформи, які ми розпочали і в освіті, і в інших сферах, я про це скажу, треба продовжувати: аналізувати вплив цих реформ, можливо, модернізувати, пришвидшувати – це все нормально. Але ні в якому разі не можна відмовлятися. Не можна говорити про те, що все, що було до нас, було погано, а тепер все буде добре. Я сподіваюсь на те, що цього не відбудеться. Але я просто ділюсь своїми думками про те, чого б не хотілося.

Що стосується освіти. Розпочнемо з дитячих садочків. Ми створили через механізми державного стимулювання майже 85 тис. місць нових дитячих садочків і зменшили чергу більше ніж на 60%. У наступному році, по нашому плану, ми маємо ліквідувати чергу в дитсадки. Вона має бути нуль включно в 2020 році. Тобто до кінця 2020 року вона має бути нуль. Це реально, і ми це продемонстрували, тому що за два роки ми її зменшили більш ніж на 60%.

Що нам вдалося зробити? Збудовано, відремонтовано, відновлено діяльність більше 320 дошкільних закладів.

Також важливо те, що ми розпочали реалізацію «Нової української школи». Ми проходимо тільки два роки, перший-другий класи. У нас 12 класів. Треба, щоб наступний Уряд продовжив впроваджувати цю реформу. Тоді ми отримаємо нову українську школу з новими можливостями для наших дітей. Це теж надзвичайно важливе питання. Якщо ви побачите, 2018-й і 2019 роки – 5 тис. 600 шкіл прийнято в експлуатацію, з яких 120 побудовано, реконструйовано, модернізовано і т.д. Тобто цьому треба приділяти подальшу увагу, як і підтримці виробничих спеціальностей, тому що без якісної освіти ніякого економічного зростання не буде. Це просто неможливо. Без людей, без їх знань, компетенції нічого не буде. Тому освіта – це один з найголовніших пріоритетів.

Наступне питання – оплата праці вчителів. Якщо ви пам’ятаєте, ми з 1 січня 2017 року підняли зарплату вчителям на 50% і потім ще на 30%, у сумі десь на 80% порівняно з 2016 роком. Ми зараз змінили взагалі систему… нарахування зарплат для українських вчителів. Це означає, що зарплата для українського вчителя може зрости вже – має зрости, рішення Уряду прийнято, тепер треба їх бюджетувати – від 20% до 70%. Причому 70% – це для молодих учителів. Це ті вчителі, які приходять на свою спеціальність. Нам треба щось робити, нам треба їх залишити в системі освіти. І така система теж впроваджується, в тому числі для дошкілля (там теж є відповідне підвищення), в тому числі для майстрів технічних спеціальностей теж буде відбуватися таке підвищення. Сподіваюся, що баланс бюджету буде знайдений для того, щоб це реалізувати.

Я вважаю, що це один з ключових пріоритетів – освіта, освітяни, зарплата, матеріально-технічна база, бо вчителі навчають всіх, всі спеціальності, всі професії. Ми всі входимо в освітнє середовище і виходимо з нього. Це й є наш головний пріоритет зараз. Зрозуміло, у нас є питання безпеки і оборони, але що стосується таких загальнодержавних пріоритетів, я вважаю, що це один з найбільш правильних пріоритетів і освіта має бути на найвищому рівні.

Дуже важливо підтримувати ініціативи підтримки сімей, дітей. Назву тільки декілька. Через ініціативу «Чужих дітей не буває» повернуто дітям, які не отримували аліменти, 8,4 млрд грн. Тобто ми створили сувору систему захисту прав дітей і поновлення їх прав, у тому числі на фінансову підтримку з боку батьків, які розлучилися. Важливо це продовжувати.

«Пакунок малюка». Тільки за невеликий час цієї програми вже 270 тис. родин отримали цю підтримку. Це треба просто продовжувати. Ми маємо дуже позитивні відгуки від молодих мам, і це важливо.

Окремо розвиваємо електронні послуги. «Муніципальна няня», мені здається, дуже правильна програма, яка дозволяє отримати фінансову підтримку з бюджету на підтримку нянь, які доглядають дітей, коли батькам треба працювати.

І також, дивіться, ми придбали і передали майже 1 тис. 300 квартир дітям-сиротам, які досягли 18-річного віку. Як правило, цим дітям не було куди йти взагалі. Вони будинки виховання завершили, а далі все, у них немає ні родини, ні житла – нічого. І ми допомагаємо таким молодим людям. Також розвиваємо будинки сімейного типу. Таких створено 124 за підтримки Уряду.

Охорона здоров’я. Я розумію, коли критикують медицину, хочуть це виправдати поганим станом реформи. Ні, якраз реформа, яка розпочалася, є тільки початком змін, які приведуть в нормальний стан охорону здоров’я в країні. Нам потрібні терпіння, політична воля і послідовні чіткі системні кроки. Не можна відмовлятися від реформи медичної сфери. Її можна вдосконалювати.

Ми побудували фактично прототип страхової медицини. Національна служба здоров’я – це не що інше, як інфраструктура, яку можна використовувати для запровадження страхової медицини. Але страхова медицина – це радше питання фінансів, фінансового ринку, фінансових гарантій, ніж питання самої медицини, тому що медицина має побудувати якісну інфраструктуру. Тому я розраховую на те, що все те, що ми розпочали, і системні зміни будуть підтримані і продовжені новим Урядом. Коли вони глибше зануряться в проблеми, подивляться, я думаю, що ця відповідь буде очевидною. Вдосконалювати – будь ласка, розвивати – будь ласка, але не відмовлятися.

Ми вже маємо 28 млн осіб, які уклали свій персональний контракт з лікарем. Це 70% населення України. Треба довести цю цифру до 100, і тоді на первинному рівні буде більше відповідальності, зарплат лікарям, уваги, там величезний пріоритет.

 Уже відшкодовано 40 млн рецептів на безкоштовні ліки. Раніше більшість цих людей відмовлялися від лікування, тому що в них не було грошей. Треба продовжувати програму «Доступні ліки», вдосконалювати, робити її кращою, але продовжувати. Це теж є дуже важливим.

Нам вдалося в 2-3 рази підвищити зарплату для лікарів на первинці. З 2020 року ці виклики стоять перед вторинкою. Тому новий Уряд має визначати свою подальшу політику і  дії для того, щоб реформувати вторинний рівень. Це всі лікарні, до яких ми з вами звертаємося: районні, міські і т. д.

На чому мені хотілося б завершити? Я хотів би, щоб наступний Уряд це зробив і завершив. Завершити будівництво «Охматдиту». Там усе зроблено, все працює. Тільки не заважати. І до кінця року, я думаю, є всі шанси закінчити загальнобудівельні роботи всієї лікарні «Охматдит». Ми здали перший корпус, поставили там обладнання шикарне, я вважаю. Просто його завершити і закінчити в регіонах теж, допомогти регіонам.

Ми закінчили перинатальний центр у Львові, на Волині, обласну лікарню ім. Пирогова на Вінниччині. Багатьом лікарням допомогли, але є ще, які потребують завершення. Їх треба завершити, допомогти, щоб інфраструктура була готова.

Вважаю, що треба продовжувати створювати кардіоцентри по всій країні. У нас люди помирають від хвороб серця. Самі ці центри при якісних лікарях рятують людям життя. Там, де центри вже працюють, на 25% зменшується смертність від інфарктів та інсультів і зменшується інвалідність. Це людські життя. Це людські долі. Треба це робити й далі, на мій погляд.

І подальші кроки. Екстрена медична у 2020 році, і в тому числі в цьому році п’ять регіонів, які пілотуються. Безкоштовна діагностика, яка має запрацювати у лікарнях, треба тільки визначити період, коли це відбудеться. І вторинний рівень – це модернізація всієї інфраструктури вторинного рівня і запровадження повної автономізації цих лікарень вторинного рівня.

Якщо це робити далі, вдосконалювати, робити краще, але генеральна лінія має бути така – я переконаний в тому, що якісний результат в медицині буде досягнутий неодмінно. Це той шлях, по якому йшли інші країни, європейські в тому числі.

Культура і національна пам’ять. Тут я особливо хотів би сказати про те, що просив би зробити наступний Уряд. Я вважаю, що питання національної пам’яті для нас має надзвичайно важливе значення. Можливо, тому, що ми його дуже недооцінювали у минулому. Можливо, це відіграло роль на тому, що ми не досягли якихось економічних гараздів більш швидко.

Я вважаю, що минуле, наша історія, наша національна культура, національна пам’ять – це основа. Основа взагалі України як держави і українського народу. Ми завершили другу частину Меморіалу пам’яті жертв Голодомору. Це проект, який треба зробити в ім’я пам’яті мільйонів людей, які були безвинно вбиті штучним голодом і терором. І, в принципі, все зроблено, проект зроблений, будується. В кінці наступного року його можливо здати в експлуатацію. Там може бути дуже якісна організація роботи цього меморіального комплексу. Я би дуже хотів, щоб це відбулося.

Меморіальний комплекс героїв Небесної Сотні і Меморіальний заповідник Бабин Яр.

Що стосується культурних проектів, вважаю, що було б добре залишити проект децентралізації у сфері культури «Малі міста – великі враження». Маленькі містечка унікальні. У них просто не вистачає грошей на проведення культурних подій або розвиток своїх культурних переваг, я би сказав. Їх треба розвивати, допомагати, підтримувати. Ви побачите, наскільки там вирує життя, життя мільйонів людей, які живуть не у великих мегаполісах, а в маленьких містечках, але мають свою самобутність і прекрасні проекти, які треба допомагати реалізовувати.

І підтримка українського кіно. Так чи інакше нам вдалось підтримати 148 фільмів до 2019 року, до кінця 2019 року вони будуть завершені. Раніше це був нуль, можливо, один, два. Це вже ціла індустрія, яку треба розвивати і підтримувати.

І в культурі є ще дуже багато питань, які потребують підтримки, і я вважаю, що це важливо.

Оборона і безпека держави. Що стосується оборонного сектору. Зрозуміло, що не менше 5% треба виділяти грошей на підтримку війська, треба забезпечити прозорість роботи «Укроборонпрому». Багато зараз ведеться розслідувань, я дуже хотів би, щоб вони були потім відкриті, показано все, де була неефективність, де була ефективність, де були схеми, які доведені, щоб за це понесли відповідальність. Бо коли йдеться про те, що наші хлопці на передовій воюють, а хтось на цьому заробляє, я вважаю, що це абсолютно аморальна історія, за яку треба нести відповідальність.

Що стосується нашого шляху, то, безумовно, це модернізація за стандартами НАТО.

Ще одне питання, яке би я хотів виділити окремо – питання внутрішньої безпеки всередині країни. Тобто зрозуміло, обороноздатність, українська армія – це пріоритет номер один. Але на вулицях українських міст і на українських дорогах має бути безпечно.

І тому дуже важливо продовжувати модернізацію, наприклад, такої надзвичайно важливої служби, як ДСНС. Це наш спецназ по ліквідації назвичайних ситуацій. Повінь, пожежа, будь-які стихійні лиха – вони там. Тому у них має бути висока зарплата в ДСНС, у них має бути 100-відсоткове забезпечення всім технологічним обладнанням. І тут важливо підкреслити, що дуже важлива реалізація проекту, який ініціював Міністр внутрішніх справ, з авіації – гвинтокрили, які вже поступають, будуть базуватися по всій території України і будуть використовуватися, в тому числі, для безпеки, громадської безпеки в країні.

Я вважаю, що треба підтримувати питання ефективної боротьби з кримінальними злочинами. Карний розшук, там має бути краще обладнання, кращі зарплати і т. д. для того, щоб дати серйозну відсіч будь-якому посяганню на вулицях міста по відношенню до українських громадян. Ми певні кроки робили, їх треба продовжувати робити, і тоді, я думаю, що і рятувальники, і Нацгвардія, і підрозділи поліції, які якраз орієнтуються на громадську безпеку, будуть більш ефективними. Їх треба захищати, їм треба допомагати, і вони мають бути ефективними і мають захищати людей – це найголовніше.

Стратегічний ключовий пріоритет – політична асоціація та економічна інтеграція з Євросоюзом. Є сектори, де ми маємо поглиблювати інтеграцію з Євросоюзом: енергетичний ринок, юстиція, свобода і безпека, цифрова економіка і цифровий ринок, митне співробітництво та технічне регулювання, що відкриває для нас абсолютно нові можливості.

Вважаю, що при підтримці українського Парламенту по євроінтеграції можливо рухатися набагато швидше. Є пакети законів, вони підготовлені спільно з нашими європейськими партнерами. Можливо швидко їх приймати, підписувати, впроваджувати в дію, і тоді ми будемо мати якісний результат.

Все ж таки наш експорт більше 40% в країнах Європи, експорт зростає, і нам треба займати домінуючі, лідируючі позиції …  

Однозначно, дивлячись на ті тренди, які відбуваються у світі, треба забезпечувати, і це стосується МЗС і в цілому в тому числі Уряду, консолідацію усіх міжнародних партнерів, партнерів по Європейському Союзу щодо протидії російській агресії. Це надзвичайно важливе питання, яке потребує повної консолідації всього демократичного світу.

От такі наші пріоритети. Тут їх усього 12. Міністри більш глибоко, коли будуть презентувати свої transition books, будуть говорити про свої сфери. Я, щоб багато часу не забирати, вважаю, що дуже важливо, щоб стратегія або мета успішної України  була досягнута. В цьому питанні я як Прем’єр-міністр України бажаю успіхів новому Уряду, новому Парламенту, новому Президенту, оскільки успіх України – це успіх українців. Ми всі українці, тому ми всі будемо дотичні до цього успіху.

Маю надію на те, що все те, що ми підготуємо, буде корисним для нового Уряду і буде використано для інтересів нашої держави та українських громадян.

Шановні колеги, це що стосувалося презентації. Зараз декілька слів Степан Іванович, можливо, хтось з колег хоче висловитися, і будемо далі розглядати порядок денний.

Джерело

(Всего 1 прочтений, 1 прочтений сегодня)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *