Мінфін вітає проведені головними розпорядниками аналізи бюджетних програм з точки зору їх впливу на посилення гендерної рівності

7 червня у Мінфіні відбулася заключна зустріч триденного семінару-практикуму для головних розпорядників коштів держбюджету щодо застосування гендерно-орієнтованого підходу в бюджетному процесі.

Впровадження гендерно-орієнтованого підходу в бюджетний процес є одним із елементів бюджетної реформи, передбаченої Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, і здійснюється Мінфіном в рамках удосконалення програмно-цільового методу.

Гендерний підхід полягає в системному врахуванні під час бюджетного процесу впливу бюджетних рішень на подолання гендерної нерівності. Він допомагає розподіляти бюджетні кошти у спосіб, який долає існуючі гендерні розбіжності у можливостях доступу до освіти, працевлаштування, підприємництва, участі у публічному житті. Цей підхід також покликаний посилити підзвітність розпорядників бюджетних коштів та прозорість бюджету.

Як наголосив під час зустрічі заступник Міністра фінансів Юрій Джигир, «розуміння важливості гендерного бюджетування дедалі зростає у світі, але ми бачимо, що ефективно втілити цю практику важко навіть країнам з розвиненими системами бюджетного управління та з давніми традиціями захисту прав людини. Ми уже зараз бачимо, що наразі у світі не існує єдиної моделі гендерного бюджетування, і ми вільні побудувати тут свій підхід. Але, на мій погляд, найголовніший урок – це те, що гендерний аналіз не повинен перетворитись на додаткову і пусту бюрократичну вимогу».

На заключній зустрічі учасники ознайомилися із результатами гендерного аналізу бюджетних програм, який провели головні розпорядники разом з експертами Проекту ГОБ. Зокрема, учасники внесли пропозиції щодо шляхів врахування гендерного аспекту у їх бюджетних програмах.

«Всі залучені у бюджетування гравці мають усвідомити, що звуження гендерної нерівності – це не лише питання гідності для країни, а й потенціал для збільшення продуктивності робочої сили, економічного зростання. Це потужний фактор зростання бюджетних доходів. І тому аналіз впливу бюджетних рішень на гендерну рівність має стати рефлексом для наших економістів, політиків та державних службовців», – сказав Юрій Джигир. «Такої зміни в рівні економічного мислення ми не досягнемо лише нормативними вимогами. Для цього потрібні саме такі проекти як цей, які допомагають зрозуміти суть і важливість цього інструмента кропітким навчанням, практичними прикладами і поширенням інформації», – додав він.

Мінфін вітає зроблені головними розпорядниками аналізи бюджетних програм з точки зору їх впливу на посилення гендерної рівності.

Довідково

Мінфін розпочав свою роботу із вивчення питання гендерного підходу ще у 2014 році за підтримки Проекту «Гендерне бюджетування в Україні», який реалізується за підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку та співпраці (SIDA).

У 2018 році до роботи із Проектом з метою поширення знань щодо застосування гендерно-орієнтованого підходу в бюджетному процесі були залучені всі міністерства. Так, влітку 2018 року була вперше проведена серія семінарів, заснованих на відповідному міжнародному досвіді та напрацюваннях, здобутих за час реалізації Проекту.

У 2019 році після затвердження Мінфіном Методичних рекомендацій щодо впровадження та застосування гендерно-орієнтованого підходу в бюджетний процес до відповідних навчальних заходів залучено решту головних розпорядників коштів державного бюджету.

Із текстом Методичних рекомендацій можна ознайомитись тут.

Источник

(Всего 1 прочтений, 1 прочтений сегодня)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *